банджо
банджо, banjo
Банджо — струнний інструмент, що характеризується довгим грифом та круглим корпусом. Його часто використовують у кантрі та фолк-музиці, він відомий своїм яскравим та самобутнім звучанням.
Розроблений з музичної культури афроамериканців, цей інструмент відіграє важливу роль у блюграс-музиці американського Півдня.
The banjo is a stringed instrument characterized by a long neck and a round body. It is frequently used in country and folk music, and is known for its bright and distinctive sound.
Developed from the musical culture of African Americans, this instrument plays a vital role in bluegrass music of the American South.
Історія банджо сягає корінням традиційних африканських інструментів, розвиваючись крізь музичну культуру поневолених людей в Америці. До кінця 19 століття він став репрезентативним інструментом в американській популярній культурі, здобувши значну популярність у мінстрель-шоу та водевілях.
У сучасні часи фолк-рок гурти, такі як Mumford & Sons, переосмислили банджо у сучасний спосіб, демонструючи нові музичні можливості. Останнім часом у K-інді сцені спостерігається зростаюча тенденція використання унікального тембру банджо, що підкреслює його актуальність як інструменту, який поєднує традиції та сучасність.